Рубрика: Новости

Опубликовано

17 июня 2018 г. вступил в силу Закон «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью»,

До 18 июня 2019 года уставы обществ с ограниченной ответственностью (ООО) и обществ с дополнительной ответственностью (ОДО) должны быть приведены в соответствие к новому закону.

Об этом в комментарии Укринформу сообщил директор департамента аудита ООО «Международная аудиторская группа» Дмитрий Хуторной.

«Согласно п. 3 Заключительных и переходных положений (Глава VIII) Закона №2275, в течение года со дня вступления в силу Закона №2275 положения уставов ООО или ОДО, не соответствующих новому закону, будут считаться действующими в части, что соответствует законодательству по состоянию на день вступления в силу этим Законом. Этот пункт не будет применяться после внесения изменений в устав ООО и ОДО. На приведение уставов ООО и ОДО в соответствие с новым законом учредители (участники) будут иметь один год со дня вступления в силу Закона №2275 (напоминаем, что отсчет начнется через три месяца со дня его опубликования)», — сообщил эксперт.

Он также отметил, что в течение одного года со дня вступления в силу Закона №2275 ООО и ОДО освобождаются от уплаты административного сбора за государственную регистрацию изменений в уставы.

Как известно, общество с дополнительной ответственностью (ОДО) — это такое хозяйственное общество, уставный фонд которого разделен на доли, размер которых определен уставом, и которое несет ответственность по своим обязательствам всем собственным имуществом, а в случае его недостаточности — также имуществом участников в определенном учредительными документами кратном размере к вкладу каждого из них.

Общество с ограниченной ответственностью (ООО) — организация, субъект хозяйствования, уставный капитал которого разделен на доли, размер которых устанавливается уставом общества. Общество с ограниченной ответственностью является разновидностью хозяйственных обществ. Участники ООО отвечают по его обязательствам в ограниченном объеме. Речь идет об ограничении ответственности участников, которые несут риск убытков в пределах их вкладов в уставный капитал, которые они могут потерять. Дополнительные требования к участникам не предъявляются, взыскать с участников дополнительные суммы (в отличие от полного или коммандитного товарищества) нельзя.

Как сообщал Укринформ, 12 марта 2018 года на встрече с представителями бизнеса Президент Украины Петр Порошенко подписал Закон Украины «О товариществах с ограниченной и дополнительной ответственностью», который Верховная Рада приняла 6 февраля на базе законопроекта от 13.05.2016 г. № 4666. Закон вступает в силу через 3 месяца со дня его опубликования (за исключением положения, которое вступает в силу через год, об исключении в отдельных случаях из общества участника с долей менее 50%).

https://www.ukrinform.ru

Опубликовано

Як припинити підприємницьку діяльність: алгоритм дій

Держреєстрація припинення підприємницької діяльності.

Фізособа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного держреєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону № 755). І вже внесені відомості про припинення в ЄДР є підставою для зняття підприємця з обліку в органах державної статистики, ДФС, ПФУ тощо.

  • Відповідно до ст. 26 Закону № 755розгляд документів, поданих для проведення реєстраційних дій, здійснюється у протягом 24 годин після надходження, крім вихідних та святкових днів. Тобто головне документи правильно скласти та подати. А далі статусу підприємця можна буде позбутися буквально протягом одного дня!
  • Відповідно ст. 4 Закону № 755, державна реєстрація припинення фізосіб – підприємців здійснюєтьсянезалежно від місця знаходження фізичної особи в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя (крім держреєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження фізособи в межах України).

На практиці це означає, що якщо документи на держреєстрацію подаються:

  • в паперовому вигляді — їх треба подавати для киян в межах м. Києва, для решта фізосіб – в межах областей, у яких вони проживають (зареєстровані);
  • в електронному вигляді — держреєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізособи, але в межах України.

 

ВАЖЛИВО! Фізособа може подавати документи на припинення підприємницької діяльності в електронному вигляді будь-де, незалежно від свого місця знаходження (але в межах України).  Щоправда, треба мати ЕЦП, та й сайт Мінюсту працює в тестовому режимі

 

Держреєстрацію припинення підприємницької діяльності здійснюють:

— центри адміністративних послуг при органах місцевого самоврядування (безкоштовно, тобто адміністративний збір не сплачується). Але вони лише приймають заяви. Держреєстрацію припинення підприємницької діяльності здійснюють реєстратори територіального відділення Мінюсту;

— державні або приватні нотаріуси, які і приймають заяви, і проводять реєстраційні дії. Проте за їх послуги доведеться заплатити.

 

Відповідно до ст. 14 Закону № 755, подати документи на державну реєстрацію можна:

 

1) У паперовому вигляді

На сьогодні найпоширеніший шлях проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності — це подання документів в паперовому вигляді особисто або через довірену особу. 

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону №755, для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця подається лише заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням. Форма заяви (форма 12)  затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5.

Зверніть увагу: якщо заява подається особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання.

У разі подання заяви представником додатково подається примірник оригіналу (або нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (тобто, довіреність). Якщо відомості про представника занесені до ЄДР (тобто його послугами ви вже користувалися раніше), то довіреність не подається (п. 5, 6 ст. 18 Закону № 755)

Якщо документи для припинення підприємницької діяльності пересилаються поштою?

На сьогодні Законом №755 також передбачена можливість подання документів для припинення підприємницької діяльності поштою, але нею не дуже часто користуються.

Втім, якщо ви все ж таки вирішили нею скористатися, радимо спочатку дізнатися поштову адресу центру адміністративних послуг, до якого треба буде надіслати цей лист. Зокрема, варто уточнити, чи приймають вони такі заяви, надіслані поштою (на практиці траплялися і відмови).

Якщо все гаразд, тоді відправляйте заяву (форму 12) з повідомленням про вручення та описом змісту.

 

УВАГА! У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена (ст. 15 Закону № 755)! 

 

2) У електронному вигляді

Згідно із останньою редакцією Закону №755, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності може проводитися і на порталі електронних сервісів.  Зараз він розміщений на сайті Мінюсту, але працює в тестовому режимі.

Провести держреєстрацію припинення підприємницької діяльності можна через розділ «Реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Там же можна замовити електронний цифровий підпис, якщо у вас його немає (якщо є, можна спробувати скористатися ним, але гарантій, що він спрацює, немає).

Тобто з одного боку, у вас є можливість провести реєстраційні дії, не виходячи з дому, за власним комп’ютером,– реєструєтесь на сайті, заповнюєте відповідну заяву, підписуєте її ЕЦП і надсилаєте. Повідомлення про результат отримаєте в електронному вигляді.

Але з іншого боку, як швидко надійде відповідь і чи не зробите ви помилок при заповненні заяви на сайті, скільки вам доведеться чекати на замовлений ЕЦП – сказати важко.

 

Підстава і дата зняття з обліку в органі ДФС

Порядок дій податкових органів після отримання відомостей про подання заяви про припинення підприємницької діяльності  описано у п. 11.22 Порядку №1588.

Підставою для зняття підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі, є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням.

 

ВАЖЛИВО! Втрата підприємницького статусу не означає автоматичне зняття з обліку в органі ДФС. Спочатку підприємцю треба подати податкову звітність за останній звітний період і розрахуватися із бюджетом по податках.

 

Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізособа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Крім того, така фізособа має:

  • забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності,
  • в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

 

Документальні перевірки ДФС

Зверніть увагу, що орган ДФС може призначити та провести документальну перевірку такої фізособи — платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ (ст. 102 ПКУ).

Така перевірка необов’язкова. Але якщо підприємець декларував доходи протягом останніх трьох років, її, як правило, проводять.

 

Окремий порядок зняття з обліку для ФОП-платників ЄСВ

Так, зняття з обліку таких платників здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст .5 Закону про ЄСВ).

Враховуючи те, що ЄСВ зараз адмініструють органи ДФС, то перевірку підприємця щодо ЄСВ контролюватимуть саме податківці.

Згідно з розділом IV Порядку обліку платників ЄСВ, після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.

Аналогічна норма міститься і в ч. 6 ст. 15 Закону № 1058 щодо зняття з обліку в органі ПФУ. Тому,  у звичайному випадку для зняття з обліку в ПФУ достатньо відомостей від держреєстратора, але ПФУ має право провести перевірку щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

 

Що з банківськими рахунками, відкритими для підприємницької діяльності? 

Згідно з п. 69.7 ПКУ, підприємець зобов’язаний інформувати банки, в яких в нього відкриті рахунки, про свій статус. Найчастіше про цю норму згадують при відкритті рахунку з метою здійснення підприємницької діяльності, але вона працює і у випадку припинення такої діяльності.

Далі банк і підприємець діють відповідно до укладеного договору та законодавства.

Наприклад, такі рахунки можуть закриватися за заявою підприємця. Крім цього, ч. 3 ст. 11 Закону № 755 дає можливість банкам (за їх запитом) отримувати дані з ЄДР в електронному вигляді. І, оскільки припинення підприємницької діяльності є причиною закриття підприємницького рахунку, то після отримання інформації від власника рахунку і підтвердження цієї інформації з ЄДР, банк закриває рахунок (п. 20.1 Інструкції № 492).

Наявність незакритих рахунків контролюють податківці, адже за п. 69.2 ПКУ банки повинні повідомляти орган ДФС про закриття рахунку підприємця.

Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (фактично – не отримане повідомлення про їх закриття), орган ДФС повідомляє цим установам відомості про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі (пп. 7 п. 11.22 Порядку № 1588).

 

Що ще потрібно подати податківцям? 

При знятті з обліку в контролюючому органі потрібно здати усі оригінали та засвідчені податківцями копії документів, які раніше цим контролюючим органом видавалися.

Це стосується, насамперед, ліцензій та свідоцтв (навіть тих, які вже не діють). Пам’ятаєте свідоцтва платника ПДВ та єдиного податку, які свого часу відмінили, але податківці їх не вимагали повернути та не радили викидати? Так ось, настав час їх здати контролерам. При цьому здати такі свідоцтва варто разом із заявою про припинення реєстрації платником ПДВ або єдиного податку.  І ось чому.

Податківці наполягають: у разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (це прописано і в п. 294.6 ПКУ).

Втім, податківці ж і пояснюють:  підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи у зв’язку з держреєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від держреєстратора повідомлення про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:

  • I та II групи— з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;
  • III група— з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.

 

Щодо анулювання реєстрації платником ПДВ

Податківці роз’яснюють: для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву за формою №3-ПДВ. Але і органи ДФС здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру платників ПДВ, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Тому рішення про анулювання реєстрації за ініціативою органу ДФС приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, відомостей (повідомлення, документів), якими підтверджується наявність у ЄДР запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем.

 

Сам по собі факт відповідного запису, зробленого в ЄДР, не позбавляє підприємця статусу платника ПДВ чи єдиного податку. Він або сам має відмовитися від такого статусу, або сподіватися, що податківці вчасно його цього статусу позбавлять.

 

Обережні платники податків ні на кого не сподіваються і подають відповідні заяви, щоб прискорити цей процес і знизити податкові ризики. Хоча перешкодою цьому може стати відсутність встановлених ПКУ строків подання заяв для припинення підприємницької діяльності.

Від себе радимо із цією процедурою не затягувати і подавати відповідні заяви (разом із іншими документами, які слід повернути в орган ДФС) одразу, як тільки відповідний запис в ЄДР буде зроблено.

 

Подання звітності за останній звітний період

Спочатку про те, яким буде останній звітний період при припиненні підприємницької діяльності.

Логічно, якщо звітність річна — то звітним періодом буде календарний рік. Але зазначатимуться в такій звітності дані про підприємницьку діяльність з  1 січня звітного року по день внесення до ЄДР відповідного запису про припинення підприємницької діяльності.

Особливу увагу зверніть на ЄСВ: місяць, у якому було припинено підприємницьку діяльність, належить до звітного періоду (місяця), за який сплачується ЄСВ, незалежно від дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Наприклад, навіть якщо ФОП на єдиному податку і втратили статус підприємця на початку грудня 2016 року, сплатити ЄСВ доведеться за весь грудень місяць.

Щодо строків подання – чинне законодавство не вимагає від підприємця подавати звітність в особливі періоди:

— податкова звітність подається у строки, встановлені п. 49.18 ПКУ;

— звіт з ЄСВ  — у строки, встановлені п. 3 розділу ІІІ Порядку № 435 (оскільки п. 8 цього розділу встановлює лише межі звітного періоду, за який подається цей звіт, а не строки його подання).

Звичайні строки подання встановлено і для звітності, яка подається підприємцем і про найманих (але, звісно, звільнених до припинення підприємницької діяльності) працівників.

Складається звітність за останній звітний період у звичайному порядку. На сьогодні помітки про те, що звітність подається саме у зв’язку із припиненням підприємницької діяльності законодавчо передбачені тільки в річному Звіті з ЄСВ (додатку 5). Так, згідно з Порядком № 455, ліквідаційний документ – це звіт страхувальника  із зазначенням типу форми «ліквідаційна», який подається за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення таких осіб.

В декларації з єдиного податку або декларації про доходи такий тип форми не передбачений. Але на місцях (особливо, якщо податкова звітність подається підприємцем в паперовому вигляді, оскільки договір про визнання електронних документів після припинення підприємницької діяльності буде розірвано) податківці іноді вимагають дописувати в «шапці» звітності, що вона є ліквідаційною і дату припинення підприємницької діяльності. Робити це чи ні — вирішувати вам. У будь-якому разі такий допис не є обов’язковим реквізитом податкової звітності (п. 48.3 ПКУ), а отже не прийняти звітність без нього податківці не можуть (п. 49.8 ПКУ).

 

Сплата податків після припинення підприємницької діяльності

Незважаючи на факт припинення підприємницької діяльності (внесення відповідних даних про припинення до ЄДР), така фізособа повинна забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності в установленому чинним законодавством порядку.

Тут теж слід врахувати, що спеціальні строки за такими розрахунками не встановлені, тож:

— якщо вони проводитимуться на підставі поданої фізособою звітності — сплатити податки та ЄСВ треба не пізніше граничного терміну, встановленого законом для самостійно визначеного грошового зобов’язання.

Наприклад, ПДФО за себе підприємець сплачує згідно п. 57.1 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Рахуємо: декларація про доходи подається протягом 40 днів після закінчення року, плюс 10 днів – це і є граничний термін кінцевого розрахунку з бюджетом;

— якщо податок (штрафи, пеня) буде донараховано податківцями на підставі проведеної перевірки —  сплатити податок потрібно буде протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу) (п. 57.3 ПКУ). Аналогічні строки сплати встановлено і щодо ЄСВ (штрафів, пені), донарахованих внаслідок перевірки (п. 5 розділу VI, п. 8 розділу VII  Інструкції № 449 ).

 

Оскільки підприємницькі рахунки в банку при припиненні підприємницької діяльності закриваються, то сплачувати грошове зобов’язання до бюджету доведеться або з інших рахунків фізособи, або готівкою через каси банку.  

 

*****

І, наостанок, бонус: що робити, якщо дохід отримано після припинення підприємницької діяльності? 

 

Навіть якщо ваші контрагенти вирішили розрахуватися із вами після того, як ви припинили підприємницьку діяльність, оподаткований дохід у вас є. Але цей дохід вже не розглядається як дохід від підприємницької діяльності (адже з метою оподаткування ви вже є звичайною фізособою).

Таким чином, зміна статусу платника податків спричиняє і зміни в порядку оподаткування.

Подавати уточнення до раніше поданої звітності (податкової та з ЄСВ) в такому випадку не потрібно, ЄСВ з цієї суми не платиться.

А ось ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%) – платиться з усієї суми отриманого доходу. І тут вже немає значення, які витрати ви понесли для його отримання. Звичайні фізособи, на відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, не можуть зменшувати об’єкт оподаткування на будь-які витрати.

Як саме будуть сплачуватися ці податки?

 

1) Якщо дохід виплачуватиме юрособа або підприємець (резиденти), то вони будуть податковими агентами щодо цього доходу.

І оскільки він виплачуватиметься вже не підприємцю, а звичайній фізособі, саме вони мають утримати ПДФО та військовий збір з цього доходу і зазначити такий дохід та податки у звіті за формою № 1 ДФ. Фізособа в такому випадку податки не сплачує і звітність про цей дохід не подає.

 

2) Якщо дохід сплачує звичайна фізособа або він надходить з-за кордону, фізособі-одержувачу потрібно буде:

  • подати декларацію про майновий стан та доходи за рік, в якому було отримано такий дохід,
  • самостійно визначити суму податків і сплатити їх.

Тут треба мати на увазі два моменти: якщо дохід отримано в тому ж календарному році, в якому припинено підприємницьку діяльність, то цей дохід (але не як підприємницький, а інший) зазначається в тій самій декларації, яку за цей рік подає колишній підприємець. І строки сплати усієї суми ПДФО та військового збору, визначеній в цій декларації, однакові. Тобто, подавши декларацію до 09.02.2017 р. – протягом 10 днів треба сплатити і податки.

А ось якщо такий дохід буде отримано в наступних роках, декларацію треба буде подавати не як підприємець, а як звичайна фізособа. Тобто до 1 травня року, наступного за звітним, подаємо декларацію, і до 1 серпня року, в якому таку декларацію подано, сплачуємо податки.

Опубликовано

Как стать на учет в органе ГФС по неосновному месту учета?

Предприятие находится на территории одного района области, а одно из производственных подразделений – на территории другого района. Обслуживаются такие районы разными органами ГФС. Как ему стать на учет по неосновному месту деятельности как плательщику отдельных видов налогов, например, для уплаты НДФЛ с зарплаты наемных работников такого производственного подразделения?

Прежде всего напомним, что Порядок учета плательщиков налогов и сборов, утвержденный приказом Минфина от 09.12.11 г. № 1588, с 20.03.17 г. действует в редакции приказа Минфина от 21.12.16 г. № 1125 (далее – Порядок № 1125).
Как предусмотрено п. 7.1 Порядка № 1155, если в соответствии с законодательством у налогоплательщика, кроме обязанностей по представлению налоговых деклараций (расчетов, отчетов) и/или начислению, удержанию или уплате (перечислению) налогов, сборов на территории административно-территориальной единицы по своему местонахождению, возникают такие обязанности на территории другой административно-территориальной единицы, то такой налогоплательщик обязан стать на учет по неосновному месту учета в соответствующем контролирующем органе.
Указанная норма применяется и в случае, если в бюджет другой территориальной громады нужно перечислять НДФЛ с зарплаты наемных работников неуполномоченного структурного подразделения (см. «В бюджет какой громады перечислять налоги при выплате доходов»).
После создания обособленного подразделения, регистрации движимого или недвижимого имущества или открытия объекта или подразделения, через которые осуществляется деятельность или которые подлежат налогообложению или связаны с налогообложением, налогоплательщик обязан в течение 10 рабочих дней подать в соответствующий контролирующий орган Заявление о взятии на учет по неосновному месту учета по форме № 17-ОПП (приложение 9 к Порядку № 1125).
Такое заявление можно подать и в электронной форме (с соблюдением условия по регистрации электронной подписи подотчетных лиц), если налогоплательщик заключил с соответствующим контролирующим органом договор о признании электронных документов.

Обратите внимание, что заявление по форме № 17-ОПП может быть подано:

  • или в контролирующий орган по неосновному месту учета – в таком случае налогоплательщик в разд. 3 формы № 17-ОПП может указать контролирующий орган, в который подается заявление, и выбрать административно-территориальные единицы (по местонахождению объектов налогообложения), которые обслуживаются таким органом;
  • или в контролирующий орган по основному месту учета – в таком случае в разд. 3 плательщик может указать все контролирующие органы, в которых желает стать на учет по неосновному месту учета, и выбрать административно-территориальные единицы (по местонахождению объектов налогообложения), которые обслуживаются такими органами.

Для юридических лиц взятие на учет по неосновному месту учета проводится также на основании Уведомления об объектах налогообложения или объектах, которые связаны с налогообложением или через которые осуществляется деятельность, по форме № 20-ОПП (приложение 10 к Порядку № 1155), представленного плательщиком в соответствии с разд. VIII Порядка № 1155, если в таком Уведомлении налогоплательщик определил контролирующий орган, в котором желает стать на учет по неосновному месту учета по местонахождению соответствующего объекта налогообложения.
Отметим: если налогоплательщик определил контролирующий орган, в котором желает стать на учет по неосновному месту учета, в уведомлении по форме № 20-ОПП, то он освобождается от обязанности подачи контролирующему органу заявления по форме № 17-ОПП.
В случае взятия на учет в качестве плательщиков налогов и сборов в контролирующих органах юрлиц и их обособленных подразделений, сведения о которых не содержатся в Едином государственном реестре, контролирующий орган по основному месту учета формирует Справку о взятии на учет налогоплательщика, сведения по которому не подлежат включению в Единый государственный реестр, по форме № 34-ОПП. Такая Справка не позднее следующего рабочего дня после взятия на учет отправляется налогоплательщику или (с согласия плательщика) может быть выдана ему или уполномоченному лицу налогоплательщика в контролирующем органе (п. 3.10 Порядка № 1155).

Источник: «Баланс-Агро» № 46, который вышел из печати 11.12.17 г.

Опубликовано

Будет ли считаться базой для начистения ЕСВ детские новогодние подарки?

Согласно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закона от 08.07.10 г. № 2464-VI базой начисления ЕСВ для работодателей – предприятий, учреждений и организаций, использующих труд физлиц на условиях трудового договора (контракта) или на других условиях, предусмотренных законодательством, является сумма начисленной каждому застрахованному лицу заработной платы по видам выплат, которые включают основную и дополнительную заработную плату, прочие поощрительные и компенсационные выплаты, в том числе в натуральной форме, которые определяются согласно Закону от 24.03.95 г. № 108/95-ВР «Об оплате труда», и сумму вознаграждения физлицам за выполнение работ (предоставление услуг) по гражданско-правовым договорам.
Составляющие фонда оплаты труда определены Инструкцией по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстата от 13.01.04 г. № 5 (далее – Инструкция № 5).
Стоимость подарков к праздникам и билетов на зрелищные мероприятия для детей работников не относятся к фонду оплаты труда и не являются базой для начисления ЕСВ (п. 3.23 разд. ІІІ Инструкции № 5; п. 8 разд. I Перечня видов выплат, которые осуществляются за счет средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного постановлением КМУ от 22.12.10 г. № 1170).
Итак, не является базой начисления ЕСВ стоимость детских новогодних подарков, приобретенных за счет средств работодателя.

Источник: http://dp.sfs.gov.ua/.

Опубликовано

15 законодательных инноваций – 2018

Сейчас готовится на подпись Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений в 2018 году» (законопроект реестр. № 6776-д), принятый Верховной Радой в целом 07.12.17 г.
Рассмотрим основные изменения, предусмотренные им.
Изменения, связанные с ресурсным обеспечением поступлений в бюджеты. В частности, предусмотрены:
1) индексация ставок налогов, установленных в абсолютных значениях, а именно:
– увеличение ставок экологического налога с учетом индекса потребительских цен на 11,2 %;
– увеличение ставок рентной платы за пользования недрами в целях, не связанных с добычей полезных ископаемых, рентной платы за специспользвание воды и рентной платы за специспользование лесных ресурсов с учетом индекса цен производителей промышленной продукции на 16,8 %;
2) установление графика увеличения специфических ставок акцизного налога на табачные изделия и минимального акцизного налогового обязательства по уплате акцизного налога с табачных изделий в 2018 году (с учетом предыдущей индексации в общем на 29,7 %), и в дальнейшем до 2025 года на 20 % ежегодно до достижения минимального стандарта ЕС (90 евро за 1 000 шт.);
3) введение стимулирующих ставок рентной платы на добычу природного газа в размере 12 % и 5 % в зависимости от глубины залегания для новых скважин с гарантированием инвесторам неизменности этих ставок в течение 5 лет;
4) с 01.01.19 г. ставка рентной платы на добычу конденсата (сейчас 45 % и 21 % в зависимости от глубины залегания) сопоставима со ставками на добычу нефти и газа (29 % и 14 % в зависимости от глубины залегания);
5) необходимость ежегодного представления КМУ законопроекта об увеличении ставок, определенных в абсолютных величинах, заменено поручением КМУ такой законопроект подавать в случае необходимости.
Нормы относительно защиты прав налогоплательщиков и усиления ответственности должностных лиц контролирующих органов за нарушения их прав. В частности:
– до 01.01.20 г. введен ввоз промышленного оборудования с рассрочкой уплаты НДС на 24 месяца;
– изменена процедура остановки НН/РК. Установлено, что НН/РК в ЕРНН может быть остановлена в порядке и на основаниях, определенных Кабмином. С 01.01.18 г. и до принятия соответствующего решения Правительства остановка регистрации НН/РК не производится;
– до 01.01.20 г. освобождена от налогообложения прибыль предприятий в размере дохода предприятий, полученного ими от хозяйственной деятельности с использованием газа (метана) угольных месторождений и/или производного сырья газа (метана) угольных месторождений, в том числе газовоздушной смеси с содержанием газа (метана), которая не соответствует требованиям к качеству природного газа, предназначенного для транспортировки, промышленной и комунально-бытового потребления, которое осуществляется согласно Закону от 21.05.09 г. № 1392-VI «О газе (метане) угольных месторождений»;
– уточнены нормы относительно ТЦО;
– освобождена от уплаты ввозной пошлины сода, которая используется в разных отраслях экономики страны;
– установлена фиксированная ставка земельного налога для железных дорог и ГМК.
– введено правило, по которому ГФС обязана до 15 июля текущего года на своем веб-сайте обнародовать сводную информацию о размере и дате установления местных налогов на соответствующих территориях;
– с целью предотвращения занижения базы налогообложения (оценочной стоимости) при продаже недвижимого имущества создана Единая база данных отчетов об оценке недвижимого имущества;
– установлено, что если налоговый орган в определенный НК срок не направил физлицу уведомление-решение на уплату налога на недвижимое имущество и/или земельного налога, такое физлицо освобождается от ответственности за несвоевременную уплату налогового обязательства;
– изменены критерии принадлежности налогоплательщика к категории крупных налогоплательщиков: увеличен показатель уплаты платежей в госбюджет с 20 млн грн. до эквивалента 1 млн евро, у которых сумма налогов, сборов, платежей, кроме таможенных платежей, превышает эквивалент 500 тыс. евро; и критерий объема дохода от всех видов деятельности за последние четыре последовательных налоговых (отчетных) квартала с 1 млрд грн. до эквивалента 50 млн евро;
– введен учет крупных налогоплательщиков по неосновному месту учета в контролирующем органе, который осуществляет сопровождение крупных налогоплательщиков или его территориальных подразделений относительно имеющихся в пределах населенного пункта по местонахождению контролирующего органа, осуществляющего сопровождение крупных налогоплательщиков, или его территориальных подразделений, объектов налогообложения или объектов, которые связаны с налогообложением или через которые осуществляется деятельность такого крупного налогоплательщика;
– введена норма относительно возмещения ущерба за счет средств госбюджета, причиненного налогоплательщику незаконными решениями, действиями или бездеятельностью должностного или служебного лица контролирующего органа, и ответственность такого должностного или служебного лица в порядке регресса перед государством;
– срок обязательного использования расходомеров-счетчиков и/или уровнемеров-счетчиков на акцизных складах перенесено на год и одновременно с 01.01.19 г. внедрена ответственность за отсутствие расходомеров-счетчиков и/или уровнемеров-счетчиков на акцизных складах, на которых осуществляется производство, обработка (переработка), смешивание, погрузка-разгрузка, хранение горючего и/или отпуск такого горючего без наличия расходомеров-счетчиков и/или уровнемеров-счетчиков;
– освобождена от налогообложения стоимость путевок, которая не превышает 5 МЗП, установленной на 1 января отчетного налогового года, которые предоставляются работодателем один раз в календарный год работникам и/или членам их семей первой степени родства;
– приняты нормы, согласно которым при определении базы обложения земельным налогом и единым налогом для плательщиков четвертой группы коэффициент индексации нормативной денежной оценки за 2018 год равен 1.
Указанный Закон содержит и другие нормы, направленные на внедрение цели его принятия.

Источник: https://uteka.ua/.

Опубликовано

Ограничены лимиты на ввоз товаров без пошлин!

Новые ограничения на беспошлинный ввоз физическими лицами товаров в Украину одобрила Верховная Рада. Поправки, которые меняют правила ввоза товаров в посылках и при въезде на автомобиле, депутаты внесли в законопроект № 6776-д.
— Украинцы смогут в течение месяца получать три посылки с товарами из-за границы стоимостью до 150 евро каждая без уплаты налогов. Четвертая, пятая посылка и более будут подлежать налогообложению. Сейчас физлица в течение месяца может ввозить неограниченное количество посылок стоимостью до 150 евро.

— Закон также усиливает лимиты на ввоз товаров из-за границы в случае въезда на автомобиле для физлиц, которые были в другой стране менее суток или же въезжают в страну в течение трех суток более одного раза. Раньше при каждом въезде в страну можно было без уплаты налогов провозить с собой товары на сумму до 500 евро (весом до 50 кг). Закон же предлагает уменьшить сумму товара до 50 евро, который могут без уплаты налогов ввезти физлица, которые были в другой стране менее 24 часов или часто выезжают и въезжают в Украину.

— Для тех украинцев, которые были в другой стране больше суток, лимиты не меняются. Они смогут ввозить товары на сумму до 500 евро без уплаты налогов.
Лимиты на беспошлинный ввоз товаров при авиаперелетах предлагается оставить без изменения (до 1 тыс. евро).

Источник: https://uteka.ua/.

Опубликовано

Якою діяльністю можна займатися фізособам-єдинникам ІІ групи без наслідків щодо знаходження на спрощеній системі?

Якою діяльністю можна займатися фізособам-єдинникам ІІ групи без наслідків щодо знаходження на спрощеній системі?

Податківці у листі від 14.09.2017 № 1964/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначили, що фізособи-єдинники ІІ групи можуть:

  • надавати послуги, у тому числі побутові, тільки платникам єдиного податку та/або населенню;
  • займатися виробництвом та/або продажам товарів;
  • здійснювати діяльність у сфері ресторанного господарства.

При цьому потрібно виконувати ще дві головні умови: зовсім не використовувати працю найманих осіб або кількість працівників одночасно не повинна перевищувати 10 осіб та обсяг доходу не може перевищувати 1 500 000 грн.

Опубликовано

Єдинників III та IV групи пропонують звільнити від авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів

Єдинників III та IV групи пропонують звільнити від авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів 
Законопроектом №7131 передбачається:

  • виключення платників єдиного податку III та IV групи із платників авансового платежу податку на прибуток;
  • виключення зі статті 140 ПКУ положень щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток платників єдиного податку.

Нагадуємо, що наразі юрособи-єдинники у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм засновникам-юрособам зобов’язані нарахувати і сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.

І це ще не все: за період виплати дивідендів та нарахування авансового внеску слід подати декларацію з податку на прибуток. В ній потрібно буде заповнити рядки 20 — 22 та додаток АВ до декларації.

Опубликовано

Затверджено новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.

Затверджено новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами
Мінфін наказом від 06.06.2017 р. №557 затвердив новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами. Він почне діяти вже з 15.11.2017 року.

Відповідно до Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі — протягом перших двох годин наступного операційного дня. У ній повідомляється про результати такої перевірки.
Друга квитанція має надійти не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції.

Як за старим, так і за новим порядком у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом його прийняття (реєстрації) вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Будьте уважні: якщо протягом встановленого строку після відправки електронного документа перша квитанція не надійшла, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Тож якщо першої квитанції так й не прийде, то потрібно буде подавати відповідну декларацію ще раз.

Опубликовано

Єдинникам ІІІ групи слід звітувати за III квартал вже за новими формами декларацій.

Єдинникам ІІІ групи слід звітувати за III квартал вже за новими формами декларацій
Нагадаємо, що ще у травні 2017 року наказом Мінфіну від 17.03.2017 р. №369 було внесено зміни до:

  • декларації платника єдиного податку — фізичної особи – підприємця;
  • декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

А вперше за новими формами декларацій єдинники третьої групи (фізособи та юрособи) мають звітувати за ІІІ квартал 2017 року.

Звертаємо увагу! За даними оновлення електронної бази звітних документів ДФС для нової формі декларації юросіб-єдинників ІІІ групи встановлено формат J0103507, а для декларації фізосіб-єдинників ІІІ групи – формат F0103306.