Ваш идеальный помощник

тел. 096-991-6400, 099-919-3982

Чи може КВЕД обмежувати свободу підприємницької діяльності?

Чи може КВЕД обмежувати свободу підприємницької діяльності?

Чи може КВЕД обмежувати свободу підприємницької діяльності?

Здавалося б, свобода підприємницької діяльності поширюється на всіх суб’єктів господарювання. Дійсно, це так, але діяльність платників ЄП теж має свої нюанси, адже спрощення не означає відсутності жодних обмежень та заборон.

Тож, спрощенці мають низку обмежень, які треба враховувати, щоб не позбутися статусу платника ЄП.

Одразу наголосимо, що вихід за межі «своїх» видів діяльності для спрощенців означає зміну системи оподаткування, адже в разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників єдиного податку (далі — Реєстр ЄП), вони зобов’язані перейти на загальну систему з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Зверніть увагу, що ст. 298 ПКУ не встановлює якихось особливостей чи винятків залежно від групи платників ЄП, тобто неможливість «суміщати» невключений вид діяльності зі спрощеною системою поширюється на спрощенців як груп 1, 2, так і групи 3.

Щодо спрощенців груп 1 та 2, то це цілком зрозуміло, адже залежно від виду діяльності визначається ставка ЄП (тому здійснення діяльності за новим, не внесеним до ЄДР видом діяльності фіскали можуть розцінити як ухилення від сплати податку); а по-друге, спрощенці груп 1 та 2 зобов’язані письмово повідомити фіскалів про зміну видів діяльності не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни, що прямо передбачено п. 298.5 ПКУ.

А от що стосується спрощенців групи 3, то тут є над чим поміркувати. З одного боку, для них визначальна умова перебування на спрощеній системі оподаткування полягає в тому, щоб їх діяльність не підпадала під п. 291.5 ПКУ. До того ж «необов’язковість» включення нових кодів можна обґрунтувати так:

  • платники групи 3 сплачують ЄП незалежно від здійснюваного виду діяльності, пропорційно отриманому загальному доходу (виручці). Отже, вид діяльності платника ЄП групи 3 (крім заборонених п. 291.5. ПКУ) на розмір податку не впливає;
  • платникам ЄП групи 3 відповідно до пп. 298.5 і 298.6 ПКУ не встановлено строків для подання заяви про зміну видів господарської діяльності (такий обов’язок покладено тільки на платників груп 1 та 2). Із цього можна зробити висновок, що таким платникам не треба подавати таку заяву.
  •   ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Із доходів, отриманих платником групи 3 від діяльності, не зазначеної в Реєстрі ЄП, податок буде сплачено за обраною ставкою (3 чи 5 %). А ось із доходів, отриманих від заборонених для спрощенців видів діяльності, такий платник сплатить податок у подвійному розмірі (6 або 10 % відповідно). Платники груп 1 та 2 зобов’язані сплатити ЄП за ставкою 15 % із доходів — як від не вказаних у Реєстрі ЄП, так і від заборонених для них видів діяльності (пп. 293.4–293.5 ПКУ).
  • Втім, у жодному разі не закликаємо платників групи 3 до невнесення нових кодів до Реєстру ЄП! Навпаки, настійно рекомендуємо це робити, адже відповідно до п.п. 8 п. 299.7 ПКУ до Реєстру ЄП вносяться відомості про види господарської діяльності. І ця вимога стосується всіх спрощенців. Включення до заяви відомостей (за наявності) про зміну видів господарської діяльності також стосується всіх платників ЄП (п.п. 4 п.п. 298.3.1 ПКУ). І найголовніше: вимога покинути ряди спрощенців у разі здійснення діяльності, не зазначеної у Реєстрі ЄП, також стосується всіх платників ЄП, а не тільки представників груп 1 та 2 (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

    Тож шанси покинути спрощену систему оподаткування тут дуже високі. Інше питання, що строки внесення змін щодо видів діяльності до Реєстру ЄП (а це робиться через Заяву

    ) для платників групи 3 ПКУ дійсно не встановлені, на що звертає увагу і ДФСУ у листі від 06.05.2016 р. № 10233/6/99-99-12-02-03-15. Тут фіскали рекомендують діяти за аналогією до строків подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, тобто подавати Заяву до першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. На нашу думку, це дуже спірний підхід, застосування якого може бути обґрунтоване лише тоді, коли платник здійснював заборонені для спрощенців види діяльності.Що стосується зміни (додавання) цілком дозволених для платників ЄП видів діяльності, то, на наше переконання, доречно дотримуватися таких строків:

    • не пізніше 20 числа місяця, наступного за місцем, у якому відбулися зміни, — для спрощенців груп 1 та 2 (п. 298.5 ПКУ);
    • разом із податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, — для спрощенців групи 3 (п. 298.6 ПКУ).

    Щоб внести новий вид діяльності до Реєстру ЄП, спрощенець спочатку має внести цю інформацію до ЄДР (як це зробити, див. на с. 19). Після внесення змін до ЄДР платник податків відповідно до п.п. 298.3.1 ПКУ подає до ДФС за місцем своєї реєстрації «єдиноподатну» Заяву про зміни.

    У контексті взаємовідносин платника ЄП та видів діяльності не можемо не згадати такий момент: єдиноподатник може отримувати доходи від діяльності, яка взагалі не підпадає під класифікацію КВЕД. Тут маємо на увазі окремі операції, які можуть бути проведені в рамках господарської діяльності, а не види діяльності. Наприклад, щодо можливості отримання відсотків від розміщення коштів на депозит єдиноподатником ДФСУ вказала в ІПК від 20.02.2018 р. № 683/6/99-99-12-02-03-15/ІПК; щодо продажу транспортних засобів, що входять до складу основних засобів, — у категорії 108.05 ЗІР; щодо можливості надання фіндопомоги іншим суб’єктам — у листі від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15категорії 108.01.02 ЗІР.Втім, у жодному разі не закликаємо платників групи 3 до невнесення нових кодів до Реєстру ЄП! Навпаки, настійно рекомендуємо це робити, адже відповідно до п.п. 8 п. 299.7 ПКУ до Реєстру ЄП вносяться відомості про види господарської діяльності. І ця вимога стосується всіх спрощенців. Включення до заяви відомостей (за наявності) про зміну видів господарської діяльності також стосується всіх платників ЄП (п.п. 4 п.п. 298.3.1 ПКУ). І найголовніше: вимога покинути ряди спрощенців у разі здійснення діяльності, не зазначеної у Реєстрі ЄП, також стосується всіх платників ЄП, а не тільки представників груп 1 та 2 (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

    Тож шанси покинути спрощену систему оподаткування тут дуже високі. Інше питання, що строки внесення змін щодо видів діяльності до Реєстру ЄП (а це робиться через Заяву) для платників групи 3 ПКУ дійсно не встановлені, на що звертає увагу і ДФСУ у листі від 06.05.2016 р. № 10233/6/99-99-12-02-03-15. Тут фіскали рекомендують діяти за аналогією до строків подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, тобто подавати Заяву до першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. На нашу думку, це дуже спірний підхід, застосування якого може бути обґрунтоване лише тоді, коли платник здійснював заборонені для спрощенців види діяльності.

    Що стосується зміни (додавання) цілком дозволених для платників ЄП видів діяльності, то, на наше переконання, доречно дотримуватися таких строків:

    • не пізніше 20 числа місяця, наступного за місцем, у якому відбулися зміни, — для спрощенців груп 1 та 2 (п. 298.5 ПКУ);
    • разом із податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, — для спрощенців групи 3 (п. 298.6 ПКУ).

    Щоб внести новий вид діяльності до Реєстру ЄП, спрощенець спочатку має внести цю інформацію до ЄДР . Після внесення змін до ЄДР платник податків відповідно до п.п. 298.3.1 ПКУ подає до ДФС за місцем своєї реєстрації «єдиноподатну» Заяву про зміни.

    У контексті взаємовідносин платника ЄП та видів діяльності не можемо не згадати такий момент: єдиноподатник може отримувати доходи від діяльності, яка взагалі не підпадає під класифікацію КВЕД. Тут маємо на увазі окремі операції, які можуть бути проведені в рамках господарської діяльності, а не види діяльності. Наприклад, щодо можливості отримання відсотків від розміщення коштів на депозит єдиноподатником ДФСУ вказала в ІПК від 20.02.2018 р. № 683/6/99-99-12-02-03-15/ІПК; щодо продажу транспортних засобів, що входять до складу основних засобів, — у категорії 108.05 ЗІР; щодо можливості надання фіндопомоги іншим суб’єктам — у листі від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15категорії 108.01.02 ЗІР

admin